Дегустація шампанського "Веселі вдови"

"Коли я щаслива, пю шампанське. Пю його й коли сумна. Іноді пю, коли я одна. Коли у мене є компанія, вважаю це своїм обов'язком. Радію йому, коли не голодна, і пю, коли голодна. В іншому я його не торкаюся. Хіба що коли мені хочеться пити." Ліллі Болінжер

Коли йдеться про шампанське, необхідно говорити про жінок. Про жінок, які не тільки пили шампанське, але й любили його, жили ним. Про жінок, які створили іконічні ігристі вина, що стали синонімом розкоші, краси, багатства та успіху. Варто піднести келих за славу вдів, тих, які левовою часткою сприяли розвитку шампанського, яким ми його знаємо сьогодні.

На початку XIX століття саме жінки керували найвідомішими домами шампанського в історії, невтомно працюючи над вдосконаленням атрибутів шампанського вина, які вважаються сьогодні найважливішими. Від культової форми пляшки, через витонченість винтажних вин до маркетингового образу шампанського, що п'янить нас відчуттям найрозкішнішого товару. Саме ці "веселі вдови" перетворили пляшки з бульбашками на найбажаніше прикрашення відчуття винятковості.

Чому саме вдови? На відміну від багатьох жінок того часу, вдови мали можливість самостійно займатися бізнесом. Поки незаміжні жінки залежали від своїх батьків або братів, а заміжні жінки були змушені покладатися на гроші та владу своїх чоловіків, вдови мали право володіти майном, керувати підприємствами на свій розсуд, контролювати свої фінанси та вільно рухатися в суспільстві.

Під час цієї дегустації ви познайомитеся з історіями п'яти жінок, які стоять за найвідомішими домами шампанського. Впродовж цього вечора вражень ми спробуємо п'ять зразків шампанського. Порівняємо винятковий рожеве шампанське в його винтажній та невинтажній версіях, шампанське ультра брют, або брют натюр, улюблене шампанське австро-угорського імператорського двору, та рідко виробляне шампанське, флагман дому Болінжер.