Everybody Hurts

Я прийняла гарячий душ. Вперше після тієї події я змогла встати на ноги. Той пан просто посміхнувся мені. Я сіла не в той потяг. Брат взяв мене за руку. Я була в потрібному місці в потрібний час. Мабуть, це було через напис на протилежній стіні. Я почала кричати з усієї сили. Саме в той момент, коли я хотіла зі всім закінчити, по радіо заграла "Everybody Hurts".

Постановка, яка реабілітує слово "надія" – і чекає на момент, коли перший промінь світла пронизує темряву. "У найтемніші ночі пам'ятай про сонце", колись закликав Йіржі Махен.

На цей раз сценарієм будуть глядачі та їхні історії. Протягом сезону театр їх збирає, а наприкінці перетворює на вечір, що прославляє мужність не здаватися. Режисер Ян Мікулашек не щадить навіть самих акторів – вони також наважуються ділитися болючими моментами свого життя, тому що просто #everybodyhurts.

Історії можна ділитися на сторінці provazek.cz/vyzva або в соціальних мережах під хештегами #everybodyhurts #vyzvakesdileni.