Повернення до Реймса (через Оломоуц)

Класовий конфлікт + queer ідентичність = купа добродушного гумору :) Як це - виростати в робітничій сім'ї, не вписуватися й повертатися туди, звідки ти назавжди пішов? І що спільного між цим особистим досвідом і тим, як ми сьогодні думаємо про суспільство, поляризацію та політику?

Постановка вільно адаптує книгу Дідьє Ерібона й пропонує багатошарову рефлексію про класову ідентичність, сексуальність і особистий шлях до свободи - з гумором, дистанцією та самоіронією. Режисер Адам Свозил, двічі лауреат премії Марка Рейвенхілла, перетворює теоретичне есе на інсценовану бесіду: він інтерв'ює автора через Карлі, веселого "робітника в культурі", який запитує без фільтрів і обиняків. Роздуми про queer ідентичність, недовіру до еліт, зростання правого екстремізму та роль робітничого й середнього класу переплітаються з особистими спогадами про дорослішання в Реймсі - і також в Оломоуці, звідки родом сам режисер.

Це третя співпраця театру Divadlo nacucky! з Адамом Свозилом - після перформансу Podvečer v listopadu (2019) та постановки Úvod do současné trapnosti - і водночас перша queer постановка в репертуарі. У ролях Ян Лепшик та Йіржі Свобода, оформлення сцени Павли Каманової. Прем'єра відбулася 6 грудня 2024 року, тривалість спектаклю 100 хвилин без перерви.

Попередження: у постановці використовуються стробоскопічні ефекти та димові ефекти. Правовласник представлений агентством DILIA, театральне, літературне, аудіовізуальне агентство, Крáткого 143/1, Прага 9.