Лабіринт: Ландшафт внутрішнього блукання

Лабіринт працює з метафорою людського мислення та життєвого шляху – символізує блукання, трансформацію та відповідальність за людські вчинки та слова. Виставка ставить питання: що станеться, коли замість розуму почне вирішувати страх перед невідомим, перед відмінністю або нерозумінням? Центральні теми включають генералізацію та дегуманізацію, особисту відповідальність у сучасному суспільстві та силу слів та їхній вплив на людську гідність.

На виставці представлені роботи кількох особистостей сучасної чеської художної сцени. Рельєф Еволюція Войтеха Грубанта тематизує людське подорожування лабіринтом власних рішень та питання конформізму. Вероніка Гомолова створила ілюстрацію Карта страху, яка конфронтує відвідувача з його страхами та фобіями. Тереза Бартунькова – авторка інсталяції Джерело, що працює з темрявою, дзеркалом та зустріччю глядача з самим собою. Роботи Growth Protocol та Naked Roots Домініка Стика відображають вплив навколишнього середовища на формування людини та загрози дегуманізації.

Ева Котятакова у своїй Машині відновлення емпатії створює простір турботи, інклюзії та взаємної підтримки. Об'єкт Спогад про процесію Еви Палчич займається комунікацією, традиціями та людським зв'язком у секуляризованому суспільстві. Матоуш Ліпус – автор скульптури Атлас, що символізує тягар відповідальності та вагу людських рішень. Клара Самцова представляє текстильні роботи, що тематизують менструацію, гендерні ролі та суспільні очікування, пов'язані з жіночим досвідом. Виставку завершує відео Гедвики Главачкової, яке ставить під сумнів жорсткі категорії маскулінності та фемінінності та розмірковує про абсурдність впертого цеплення за гендерні стереотипи.