Rozložíš paměť
HaDivadlo, Брно
Сире дорослішання в маленькому моравському місті
Тринадцятирічний хлопець, Пршеров, початок 2000-х років. Середовище, де кожен знає кожного, але близькість часто означає скоріше самотність і тривогу, ніж підтримку. Відсутній батько, мовчання матері, авторитет бабусі та дідуся. Зростаюча свідомість того, що ти інший у середовищі, яке тебе не приймає. Маленьке місто як колективний організм, сила, яка формує людину, і джерело травми, що породжує бажання втекти. Зі страху ти зникаєш у велике місто, але минуле не відпускає тебе. Повернення лякає тебе. Смерть дідуся змушує повернутися в місця, які ти хотів залишити назавжди. У тебе немає вибору. Можливо, ти виявиш, що нічого не має значення, що ти можеш просто подолати спогади. Чи можна взагалі втекти від місць, які тебе сформували?
Постановка — адаптація автофікційного роману Марека Торчика "Rozložíš paměť", нагородженого премією Magnesia Litera 2024 за прозу. Вона розкриває тему дорослішання на тлі соціальної нерівності, прихованого расизму та гомофобії — пам'ять крихка і ненадійна, але деякі моменти залишаються назавжди вигравіровані.
Режисер Ондржей Штефаньяк та автор Марек Торчик мають подібну життєву історію: обидва виросли в маленьких моравських містах і обидва переїхали до Праги. Таким чином, постановка — це не просто інтимне дослідження однієї пам'яті, а висловлювання про пошук ідентичності, мужність розповісти свою історію та страх перед поверненням у місця, які одночасно створюють і ранять людину.