Я клянусь, що в цьому не винен

П'ятнадцятирічний Джон (Роберт Арамайо) раптово захворіває на синдром Туретта з неконтрольованими вокальними та фізичними тиками. Сором перешкоджає йому встановлювати стосунки, навколишній світ не знає і не розуміє його хворобу - і Джон опиняється в поглиблюючій ізоляції.

Цей британський фільм, знятий за реальною історією Джона Девідсона, стежить за його дорослішанням: спочатку безтурботним, потім перервано жорстким відчуженням від світу, який його відкидає. Поворотний момент настає, коли він зустрічає Дотті (Максин Пік), енергійну матір колишнього однокласника, яка відкриває йому шлях до підтримки та розуміння. Поступово він знаходить мужність зустріти своє власне життя - і навіть здатність використовувати свій недуг з гумором для просвітництва. Можливо, це помітить навіть британська королева.