Щури

Бути щуром — це вибір. Але для деяких — єдиний шанс.

Гірка трагікомедія з узбережжя суспільства за шедевром Герхарта Гауптмана (1862–1946), лауреата Нобелівської премії з літератури. На чеській сцені цей твір був поставлений лише один раз, понад півстоліття тому — незважаючи на те, що він входить до постійного репертуару німецьких театрів.

Хенрієтта Джон втратила дитину і більше не може мати дітей. У її житті залишилася рана, яку не вдається загоїти — поки їй не зустрінеться жінка, яка намагається позбутися того, чого Джон завжди бажала. У будинку на окраї приховується безліч таких ран. Мешканці, які колись відчували, на що їм спертися, тепер схожі на тіні, що приховують набагато серйознішу проблему. Під тиском лицемірства та маніпуляцій починають руйнуватися самі основи дому. Бажання перетворюється на голод. Голод — на одержимість.

"Все тут згнило! А що не згнило, то обгризено щурами! Вони пробираються крізь сміття, гризуть трупи і з'їли б один одного, якби більше нічого не залишилося. Коли один тоне, інший його з'їдає, а третій займає його місце. Виживання — ось все, що їх цікавить. Кожен з нас — трохи щур..."

Попередження: Спектакль торкається тем насильства, втрати вагітності та смерті дитини. Під час вистави використовуються стробоскопічні ефекти та лунають несподівані гучні звуки.