Я клянусь, що в цьому не винен

Життя п'ятнадцятирічного Джона (Роберт Арамайо) кардинально змінюється, коли раптово розвивається синдром Туретта, що приносить неконтрольовані голосові та фізичні тики. Він опиняється в конфлікті та ізоляції – сором перешкоджає йому налагоджувати стосунки, а навколишній світ майже не знає про його хворобу і не розуміє її.

Британський фільм знято за реальною історією Джона Девідсона. Він розповідає про його спочатку безтурботне дорослішання, яке змінюється жорстокою відчуженістю, коли його відкидає непорозуміле оточення, і він шукає своє місце у світі.

Поворотний момент настає при зустрічі з Дотті (Максін Пік), енергійною матір'ю колишнього однокласника, яка відкриває йому новий шлях. Завдяки цим стосункам він знаходить підтримку, розуміння та мужність зустріти своє життя обличчям до обличчя – а також здатність використовувати свій стан з гумором для просвітництва. Можливо, це помітить і британська королева.