Панелсторі, або Як народжуються панельні будинки

У другій половині 1970-х років у кінематографії Чехословаччини настала фаза певного оживлення. Вера Хітилова змогла повернутися до створення повнометражних фільмів – незабаром після "Гри в яблуко" вона створила ще один критичний портрет нестабільних міжособистісних стосунків. У "Панельстори" житловий масив послужив мікрокосмом нормалізаційного суспільства, де через недбалість, байдужість та комунікаційні бар'єри нічого не функціонує. У фільмі представлені мікроісторії, що охоплюють усі покоління та різні соціальні групи.

Співавторкою сценарію є Ева Качиркова, дружина будівельника, яка мала доступ до численної непублічної інформації про будівництво житлових масивів у Чехословаччині – і вона також з'являється в одній із ролей фільму. Зйомки проходили в празькому районі Південне місто. Образ спільноти, члени якої замість спільних соціалістичних ідеалів переслідують лише свої індивідуальні цілі, виявився настільки виразним та гострим, що прем'єра спочатку була відкладена, а потім фільм показувався лише в обмеженій кількості кінотеатрів поза великими містами.

Міжнародна публіка побачила "Панельстори" раніше – на фестивалі в італійському Сан-Ремо, де фільм у 1980 році отримав Гран-прі.