«Прибирання - це робота, яку помічають лише тоді, коли її ніхто не робить». - П'єрретт Онданьє-Сотело
Авторська вистава про домашню працю, нелегальну роботу, турботу та дистанційне материнство. Вона спирається на документальні інтерв'ю з жінками в Чеській Республіці, зайнятими в найгірше оплачуваних професіях, бажано без договору. За суттю це темний документальний театр, зовні яскравий: трохи dark pop, трохи жонглювання шваброю та ганчіркою.
Три оповідачки, мінливі жіночі образи, говорять про неписані правила турботи, що століттями формують гендер. Супергероїні прибирання, Еврідіки в царстві тіней, мами zero waste, які купують емоції та час для дітей. Чешки - маятникові працівниці, українки - мігрантки. Щось чистять водою, щось насухо, щось щодня, а щось очистити неможливо.
Суспільство, як і прибирання, має власні правила. Потім приходить війна, пил знову осідає й уночі говорить про те, що останній шар Землі чудово обійдеться без людей.











