Танець Прага 2026: Мізу — коли танцює шматок льоду

Поетичне представлення, що об'єднує танець, новий цирк та ляльковарство.

Танцівниця та хореограф Сатчі Норо разом з ляльководкою Еліз Віньєрон створили па-де-труа, у якому ми спостерігаємо діалог між тілом, що танить, зробленим з льоду, живим тілом та ляльководкою, яка непомітно керує обома й утримує їх у русі.

Проізведення є частиною ландшафтної композиції озера Кошутецького й розгортається на понтоні з дерев'яною конструкцією, що нагадує півмісяць посередині водної гладі. Перед глядачами пробуджується людська фігура з льоду — з першої миті минуща. Поступово розвивається інтимний діалог між танцівницею та льодяною істотою, який приводить до крихких, місцями навіть материнських стосунків. Взаємна підтримка, тонка передача ваги, підйоми й обертання — все відбувається в ритмі неминучого перетворення.

Мізу — це поема про природну минущість та про стосунки, що змінюються з кожним дотиком. Діалог між жінкою та льдом розкриває унікальність кожної миті — перш ніж її форма розчиниться.

Сатчі Норо після вивчення класичного танцю працювала в Берліні та Нью-Йорку, потім приєдналася у Франції до відомих танцювальних колективів. З 2000 року займається повітряними цирковими техніками й у 2002 році заснувала власну Companie Furinkaï. Вдруге потрапила до ТОП-20 художників європейської платформи Aerowaves.