Морган: випадок, придатний для лікування

Повна назва фільму здається абсолютно влучною. Йдеться, здавалося б, про персонажа, хворого на психічне розладання, але водночас про особистість, чий божевільність, екстравагантність чи романтичність роблять його майже величним, навіть верховним персонажем (в англійській мові слово "character" означає обидва: не лише персонажа, але й яскраву особистість).

У цьому сенсі Морган, найоригінальніший фільм з британського періоду Райса, можна розуміти майже як художній маніфест. Титульний Морган - шизофренік на волі, лондонський комуніст, який малює серпи й молоти на будь-якій доступній поверхні, художник з уявою з мультфільму, перетворює своє життя на безперервний хепенінг, щоб втягнути інших у вир, який перетасує карти заново.

Як герой (трагічної) комедії про відновлення шлюбу, Морган постійно вторгається в життя своєї колишньої дружини й чарує її світ. Вона - типова британська буржуазка, яка - принаймні певною мірою - насолоджується хвилюванням невизначеності, яку їй приносить Морган.

Але насправді кожен персонаж Райса прагне потрясти суспільство свого часу, суспільство, яке його скріпляє, й перевернути його навиворіт. Ніхто не хоче капітулювати, навіть якщо це коштуватиме йому життя чи репутації божевільного - це єдині способи вирватися з пут. Усі персонажі Райса - своєю мірою особисті революціонери. Тому Морган думає так само, як його дорогий Карл Маркс: він хоче не просто зрозуміти світ, він хоче його перетворити.