🎬 Мій дорогий Тео

Для неї не було іншого вибору. Вона мусила йти боротися проти зла, яке охопило її країну. Зла, яке на власній шкурі добре пізнала у 2014 році, коли на Донбасі провела чотири дні в російському полоні. Вона була настільки рішуча, що змогла на довго залишити навіть свого маленького сина. Тепер вона в голові складає йому листи, коли над її головою літають гелікоптери і в близькості вибухають мінометні гранати. Виразний документальний портрет перебування у тісній близькості від лінії фронту будується на контрасті неймовірної волі жити і обов'язку ризикувати життям заради вищої мети. Не заради нації, не заради батьківщини, а заради вільного майбутнього власних дітей.