Панельстори, або Як народжується житловий масив
У другій половині сімдесятих років у чехословацькому кінематографі настала фаза певного оживлення та лібералізації. До створення повнометражних фільмів, крім Францішека Влачила та Душана Ганака, змогла повернутися й Вера Хітилова. Незабаром після фільму "Гра в яблуко" вона знімає ще один критичний портрет нестійких міжособистісних стосунків. Як мікрокосм нормалізаційного суспільства в "Панельстори" їй служить житловий масив, де через недбалість, байдужість та комунікаційні бар'єри нічого не функціонує. У серії мікроісторій представлені всі покоління та різні соціальні групи.
Серед безлічі акторів та неакторів в одній з ролей з'являється співавторка сценарію Ева Качіркова, яка як дружина будівельника мала безліч непублічної інформації про те, як виглядає будівництво житлових масивів у Чехословаччині. На одному з них, у празькому Південному Місті, також проходили зйомки. Картина спільноти, члени якої замість спільних соціалістичних ідеалів переслідують лише свої індивідуальні цілі, була настільки виразна та гостра, що прем'єра спочатку була відкладена, а потім фільм показували лише в обмеженій кількості кінотеатрів поза великими містами. Глядачі фестивалю в італійському Сан-Ремо змогли побачити "Панельстори" з випередженням, де у 1980 році фільм отримав Гран-прі.











