Дівчата як квіти

Ви знаєте те відчуття, коли за один рік ваше життя перевертається з ніг на голову? Ембер, її мати Лоррейн і бабуся Кей про це знають не понаслизку. Молода Ембер по ранках часто погано себе почуває, і у неї є лише одне пояснення: "Останнім часом я п'ю як риба". Відчайдушна Лоррейн прислухається до поради свого психолога "зробити собі хоча б одну радість на цьому тижні" і дозволяє себе переконати на урок сальси для початківців. А бабуся Кей? Незважаючи на складний догляд за своїм хворим чоловіком, вона все ще хоче жити. Як вона сама говорить: "Чорт возьми, я ж не мертва, я просто на неправильному боці від числа шістдесят!"

Три звичайні жінки розповідають нам без зайвих сентиментів і з великою дозою гумору про свої радості, страждання і найпотаємніші секрети. Їхня розоружуюча щирість і чимала доля самоіронії здатні одночасно вас зворушити й розсмішити.