Я клянусь, що в цьому не винен

Британський фільм за реальною історією Джона Девідсона. Він стежить за його спочатку безтурботним дорослішанням, яке розбивається в момент, коли навколишній світ перестає його розуміти й приймати - і Джон починає невпевнено шукати свій власний шлях.

Поворотний момент настає при зустрічі з Доті, енергійною матір'ю колишнього однокласника. Завдяки цим стосункам він знаходить підтримку й мужність, щоб протистояти своєму життю - сором та ізоляція поступово перетворюються на силу, і Джон вчиться використовувати свою інвалідність для просвітництва, часто з гумором.

Можливо, це помітить навіть британська королева.