Падалі ангели

Вонга Кар-Вая вважають найбільшим постмодерністом гонконгського кінематографу - режисера, якого критика його часу порівнювала з Годаром і Тарантіно, і який у своїх фільмах поєднує синефілію з естетикою музичних кліпів. Filmasia представляє один із шедеврів його найпліднішого творчого періоду - першої половини 1990-х років.

"Падалі ангели" стежать за кількома персонажами, які зустрічаються лише зрідка, проте між ними знаходимо чимало паралелей: найманий вбивця, який вважає за краще, щоб його роботу планував хтось інший; його супутниця, одержима особистістю вбивці, хоча майже ніколи його не бачила; німий молодий чоловік, який вночі займає чужі магазини; і дівчина, що мріє зустріти жінку, яка спокусила її колишнього хлопця. Фрагментарне оповідання будується більше на внутрішніх монологах, ніж на діалогах.

Фільм належить до стилістично найвиразніших робіт Вонга - камера чергує кольорове та чорно-біле зображення, більшість сцен знято з рук надзвичайно широким об'єктивом, що спотворює картину, а загальному звучанню сприяє саундтрек, натхненний трип-хопом. Сам Вонг заявив, що головним персонажем фільму є саме місто і що це своєрідний кінематографічний брат його дещо раніше створеного фільму "Експрес Чунцин".