ТОМАШ ГАЙЕК: Марища Вавровая

«Моя перша дружина померла. Мені залишатися в хатині одному? Всі говорили, що Марища не буде гарною партією, але щоб усе так свинячо обернулося? Марища, як у нас може бути інакше?»

П'єса була створена «за замовленням» для першого видання празького фестивалю «Нові одежі імператора», присвяченого в січні 2025 року пам'яті професора Яна Цісаря, видатного театрознавця. Організатори хотіли «Марищу» (улюблену п'єсу професора) або будь-яку п'єсу з безліччю яблук (натякаючи на теоретичну проблему, яку досліджував професор: надмірне використання яблук як символу на сцені).

«Марища Вавровая» — це спроба об'єднати обидва завдання автором, який не говорить ні ганацькою, ні словацькою говіркою, тому буде говорити по-своєму — таким чином, вибачення перед Мршитками та пояснення всім, хто любить класичну «Марищу».

Незважаючи на вищесказане, постановка була удостоєна премії Ерік за найвдихновляючішу ляльковану постановку 2025 року.