Про яку саме вершину йдеться у виставі «Вершина» Крістофа Марталера? Про природне явище, закритий політичний форум чи просто про рогалик, який німецькою теж зветься «вершиною»? І хто всі ці альпіністи, учасники зустрічі на найвищому рівні та кондитери?
Відповіді, як зазвичай у цього швейцарського режисера, неоднозначні. У переходах між сценами вони стають відчутними й розгалужуються лабіринтом повсякденного мислення та дій, які ледве тримаються над прірвою.
Певним є одне: Марталер із трупою з шести італійських, французьких, швейцарських, австрійських і шотландських акторів та музикантів вирушає в експедицію суворими краями - на зустріч на вершині.











