За кілька днів до серпневого вторгнення в Чієрній-над-Тисою зустрілися чехословацька та радянська делегації. У місті на сході Словаччини, де крім величезного залізничного перевантажувального вузла майже нічого немає, «братні» переговори тривали чотири дні - у залі будинку культури й вагонах припаркованих потягів.
У чехословацькій групі панував розкол, саме тут виникла перша версія листа-запрошення. Франтішек Крігель був усунений від переговорів, зокрема через єврейське походження. З якими очікуваннями зустрілися делегації? Як це - вести переговори з сильнішим, який грає роль старшого брата? Кому й чому можна вірити? І чи взагалі можна вірити в дива?
Документальна постановка спирається на записи цих переговорів і торкається тривалого роздвоєння: ми належимо Сходу чи Заходу? Чи здатні захищати власні цінності, чи знову пристосовуємося під тиском? Про які цінності йдеться? І чи не є Празька весна лише ілюзією?
Брежнєв: Я хотів би запитати, чим ми можемо допомогти зі свого боку.
Дубчек: Я розумію ваше занепокоєння. Але зараз я не прошу жодної допомоги.











