Трагедія

Театральна постановка про те, чому люди (не) ходять до театру. І чому важливо мати сильну історію.

Зустрічаються Антигона, Електра та цар Едип, і Едип говорить: "Ну ладно, дівчата, йдіть зі своїми проблемами..." і Антигона говорить: "Але тату..." і Едип їй у відповідь: "Мовчи, донечко! Я страждаю як божевільний..." і Антигона говорить: "Я знаю, тату, але..." і Едип говорить: "Мовчи, донечко, я страждаю як божевільний!". Антигона мовчить. Через деякий час Електра, дуже драматично, говорить: "Все одно нікого не цікавить, старий."

Постановка про те, чому люди не ходять до театру. Або чому ходять. І чому важливо мати сильну історію. І хто її не має, той ніщо. І хто має, але не знає, як її продати, той теж ніщо. І хто має й уміє її продати, все одно не переміг, тому що прийде хтось, у кого історія краща чи гірша, але він уміє її продати краще, і перший хтось знову - ніщо.