Добрий проти північняка

Еммі та Лео. Два монітори, кожен суворо і таємно сам по собі. Самота. У далечині гудить північняк. Віскі. І одна спільна пристрасть: інтерес до чужої людини.

Хто б дозволив собі впустити до тіла людину, яку взагалі не знає, яку ніколи не бачив і, ймовірно, ніколи не побачить і від якої нічого не може очікувати?

Драматизація однойменного роману, написаного у формі листів. Два кореспонденти: Еммі та Лео і історія їхнього пізнання, відсторонення, відчуження та зближення. Що все можна прочитати з листа? Чи може щось таке крихке, як любов, пройти між рядків і пробити товсте скло монітора?