Everybody Hurts

Я прийняла гарячий душ. Вперше після тієї події я змогла встати на ноги. Цей пан просто посміхнувся мені. Я сіла не в той потяг. Брат взяв мене за руку. Я була в потрібному місці в потрібний час. Мабуть, це було через напис на протилежній стіні. Я почала кричати з усієї сили. Саме в той момент, коли я хотіла зі всім покінчити, по радіо заграла "Everybody Hurts".

Постановка, яка реабілітує слово "надія" – і чекає на момент, коли перший промінь світла пронизує темряву. "У найтемніші ночі пам'ятай про сонце", колись закликав Йіржі Махен. На цей раз сценарій напишуть глядачі та їхні історії: протягом сезону театр їх зберуть і наприкінці перетворять у вечір, який святкуватиме мужність не здаватися.

Під керівництвом режисера Яна Мікулашека актори наважуються ділитися болючими моментами свого життя, тому що просто #everybodyhurts. Історії можна ділитися на сторінці provazek.cz/vyzva або в соціальних мережах під хештегами #everybodyhurts #vyzvakesdileni.